Брахіцефали

Унікальності наших домашніх хижаків не можна перестати дивуватися, адже всі вони без винятку неймовірні. Проте вушка тваринок ніколи не зав’януть від компліментів, тож ми з радістю візьмемо на себе таку відповідальну місію. Героями цієї статті стануть брахіцефали – група порід із короткою приплюснутою мордочкою. Це не просто симпатичні коте й собані, а справжні зірки звірячого світу завдяки незвичайному зовнішньому вигляду та індивідуальним особливостям.

Хто належить до брахіцефалів

Собаки з відповідними анатомічними ознаками: 

• мопс; 
• французький бульдог; 
• англійський бульдог; 
• бостон-тер’єр; 
• ши-тцу; 
• пекінес; 
• шарпей; 
• бульмастиф; 
• японський хін. 

Брахіцефали серед котів: 

• перський кіт; 
• гімалайська порода;
• шотландський висловухий кіт;
• британський короткошерстий. 

Анатомічні особливості брахіцефалів

Слово “брахіцефал” із давньогрецької означає “коротка голова” (βραχύς «короткий» та ϰεφαλή «голова»), а на практиці це тваринки із приплюснутою мордочкою та коротким носом із вузькими ніздрями.

Більшість брахіцефальних порід мають опукле чоло, великі очі й симетричні шкірні складки на лобі, біля носа та очей. Однак кожне звірятко — окрема особистість, котра має свій характер, звички і вподобання. Саме тому певні зовнішні ознаки є лише фізичною схожістю, а те, що всередині, — неповторне.

Що таке брахіцефалічний синдром обструкції дихальних шляхів (BAOS) 

Брахіцефалічний синдром — це сукупність проблем із дихальними шляхами, які виникають у тварин з короткою та приплюснутою формою черепа, як-от у мопсів, французького та англійського бульдогів, бостон-тер’єрів, ши-тцу, боксерів, перських котів та інших. Також у тварин зазвичай спостерігається подовжене м’яке піднебіння, вузькі ніздрі, порушення функцій хрящів у гортані тощо. У ветеринарній медицині це вважається патологією й нерідко потребує хірургічного втручання.

Симптомами брахіцефалічного синдрому у тварин є:

• ускладнене й часте дихання;
• хропіння під час сну та в повсякденному житті;
• злипання ніздрів при вдиху;
• кашель;
• труднощі під час фізичного навантаження;
• непереносність спеки.

Тобто те кумедне, на перший погляд, сопіння та навіть хропіння, які можна почути від брахіцефалів, насправді свідчать про ускладнене дихання. Ба більше, тварини з вузькими ніздрями постійно напружуються, щоб вдихнути необхідний обʼєм повітря, а це чинить додатковий тиск на слизові. Нерідко вони досить швидко пересихають і червоніють.

Інколи такі звірята відмовляються від активностей, адже не можуть нормально отримувати кисень. Фізичне навантаження, стрес, больовий синдром чи навіть спека здатні й узагалі погіршити ситуацію. Проте буває й так, що брахіцефалічні анатомічні особливості у звірят не дуже виражені, до того ж правильний догляд за тваринками може полегшити їм життя.

Як зʼявилися брахіцефальні породи

Такі зовнішні особливості є результатом багаторічної штучної селекції. Якщо говорити про собань, то подейкують, риси відповідних порід навмисне зберігалися для виведення бійцівських песиків, які б могли брати участь у боях, зокрема з биками. Річ у тім, що така особлива черепно-лицьова форма сприяла збільшенню сили укусу. 

Наприклад, як зазначає Американський кінологічний клуб, Вільям Лоулор у “Синій книзі бульдогів” написав, що історію англійського бульдога можна простежити з 1210 року, а саме з моменту перших офіційних боїв собань з биками в Англії. На щастя, через декілька століть такі бої суворо розкритикували та зрештою заборонили у 1835 році.

Історія муркотунів-брахіцефалів також досить цікава, хоча й оповита загадками. Наприклад, вважається, що перські коти, найімовірніше, були завезені в Європу зі Сходу, зокрема з Персії. Різні історики та кінологічні клуби називають досить відмінні дати цієї події, як-от початок XVII або XIX століття. Однак дещо відомо точно: як тільки котики потрапили до Європи, їх одразу зустріла масова прихильність. Адже це були розкішні муркотуни з довгою шерстю, водночас коли люди звикли до короткошерстих, які на той час переважали.

Догляд за брахіцефалічними породами собак та котів

Пам’ятайте, що, доглядаючи за такими улюбленцями, слід бути уважними до здоров’я їхніх дихальних шляхів, оскільки особливості будови мордочки створюють труднощі. Часто їх провокують фізичне перенавантаження, тісний одяг, неправильно підібрана амуніція, перегрівання, надлишкова маса тіла. Тож ретельно контролюйте ці аспекти догляду і не забувайте періодично відвідувати ветлікаря.

Варто звернути увагу й на підбір посуду для гавчиків і нявчиків, оскільки дуже глибокі тарілки або миски-лабіринти можуть виявитися для цих порід не зовсім зручними через особливості мордочки. Віддайте натомість перевагу більш пласким та просторим варіантам, щоб улюбленець насолоджувався їжею та пив воду без труднощів.

Хвостаті зірочки

Їх серед звірят-брахіцефалів просто не злічити. Спершу вдамося до деяких подробиць: з 1998 року у місті Реббіт-Хеш штату Кентуккі існує традиція обирати тварину на вищу посаду. І в 2020 році “новим міським головою” став французький бульдог на ймення Вілбур Біст. Собаня набрав цілих 13 143 голоси!

Тепер перейдімо від серйозних собань до сердитих. У соцмережах уже давно стало популярним створювати особисту сторінку своєму улюбленцю. Таку має і мопс Оззі з Лос-Анджелеса, котрий став відомим через свій дещо злий зовнішній вигляд, зокрема ікла – такою вже є особливість його щелепи.

А як вам таке: шотландська висловуха кішка Тейлор Свіфт на ім’я Олівія Бенсон і взагалі увійшла до трійки найбагатших тваринок світу. Її статки оцінюють у 97 мільйонів доларів. Улюблениця має власний бренд і навіть знімалася у кліпах разом зі співачкою.

Відомі петбатьки собак та котів брахіцефальних порід

Зокрема, французьких бульдогів мають актори Дуейн Джонсон (песики Хоббс та Брут), Том Гарді (собаня Блю), Леонардо Ді Капріо (улюбленець Джанго), а також Г’ю Джекман (гавчик Далі).

Англійські бульдоги стали звіродітьми Адама Сендлера (собакен Мітбол), Бреда Пітта (песик Жак) та Оззі Осборна (улюблениця Лола). А мопсів свого часу мав Енді Воргол та Робін Вільямс.

Щодо котиків, то серед відомих петбатьків британських короткошерстих муркотунів – співак Сем Сміт і акторка Седі Фрост, а шотландських висловухих – Тейлор Свіфт.

Поширені запитання про брахіцефалів

Більше про котиків і песиків цих порід, а також про догляд за ними дізнавайтеся тут.

Чи існує здоровий брахіцефал?

Теоретично це можливо, але все залежить від ступеня вираженості таких анатомічних особливостей і правильного догляду за звірятком. Деякі тварини-брахіцефали можуть мати менш приплюснуту морду, подовжене м’яке піднебіння та вузькі ніздрі, тож це не призводить до серйозних проблем. Також, щоби собаня чи коте такої породи був здоровим і почувався краще, необхідно створити для нього комфортні умови життя та регулярно відвідувати ветеринара.

Як визначити брахіцефалічний синдром в улюбленця?

Виявити його можна за такими ознаками: хропіння під час сну, важке дихання, задишка, особливо від фізичної активності. Окрім того, такій тваринці буде властиво швидко втомлюватися, більше стресувати або ж навіть уникати активних ігор. Якщо у вашої звіродитини спостерігається щось із переліченого, зверніться до ветлікаря, котрий проведе необхідні обстеження дихальних шляхів.

Що таке брахіцефалічна форма голови?

Це особлива анатомічна будова черепа, за якої морда вкорочена і приплюснута, а череп округлий. Серед собак такими рисами вирізняються мопси, французькі та англійські бульдоги, бостон-тер’єри, боксери, ши-тцу, а серед котів – перська, гімалайська породи, британські короткошерсті та шотландські висловухі коти. Однак, на жаль, найчастіше ця зовнішність поєднується ще й з ускладненнями дихання.

Як називається порода собак із плоскою мордою?

Плоску мордочку мають брахіцефали, найвідоміші з яких: мопс, англійський та французький бульдоги, бостон-тер'єр, ши-тцу, боксер. Вони вирізняються короткою і приплюснутою мордою, що надає їм досить упізнаваного вигляду, але водночас така будова може призвести до певних проблем із диханням.