Чому кіт чхає

Мабуть, це база — казати своєму муркотуну: «Будь здоров». Проте що, як звірята пчихають занадто часто та ще й із виділеннями з носа? Розповідаємо, чому кіт чхає, коли це норма, а коли варто звернутися до ветлікаря, також поговоримо про методи профілактики.

Причини, через які кіт пчихає

Коли кіт чхає один-два рази — це щось звичне та навіть миле. Якщо ж це повторюється, стає звичкою або з’являються інші симптоми, не ігноруйте такого стану улюбленця. Причина може ховатися як у середовищі навколо, так і в самому організмі тварини. Щоб не гадати навмання, розберімо ці варіанти окремо. 

Хвороби

Це перше, на що думають петбатьки, адже пов’язують чхання із застудою. Найчастіше пояснення справді в цьому, особливо, коли є ще й виділення з носа. Щоправда, спектр причин дуже широкий:

1. Інфекції верхніх дихальних шляхів. Йдеться про вірусні або бактеріальні інфекції, наприклад, котячий герпесвірус. Чхання тут зазвичай часте й повторюване, а не разове та супроводжується виділеннями з носа й очей, кашлем, млявістю, зниженням апетиту або утрудненим диханням. Важливий момент: більшість котячих інфекцій не передаються людям, але між тваринками — цілком.
2. Паразити. Деякі глисти впливають не лише на кишечник, а й на дихальні шляхи, спричиняючи чхання, як-от вид Toxocara cati. Через глистів можуть відбуватися зміни у слизових оболонках, з’являтися загальна слабкість або навіть проблеми із шерстю. Ось чому ми завжди наголошуємо, що котиків треба регулярно обробляти, незважаючи на те, що вони не виходять за межі дому.
3. Проблеми з носовими проходами. Це як вроджені особливості, так і набуті стани. У брахіцефальних порід від природи вузькі ніздрі, тому їм складніше нормально дихати (перські, гімалайські, британські короткошерсті та шотландські висловухі коти). Як наслідок, слизова швидше пересихає, тож кіт часто чхає.
4. Новоутворення в носі або пазухах. Поліпи чи інші нарости заважають нормальному проходженню повітря і здатні ставати причиною хронічного чхання. Інколи додаються односторонні виділення з носа або утруднене дихання.
5. Захворювання зубів і ротової порожнини. Вони анатомічно пов’язані з носом, тож запалення ясен, інфекції чи інші стоматологічні проблеми можуть впливати на носові пазухи. Часто це супроводжується неприємним запахом з пащі, болем під час їжі або зміною поведінки.

Зовнішні фактори

Звісно, причина не завжди у якійсь хворобі. Часто це просто реакція на щось у навколишньому середовищі: дуже дрібне, але досить дратівливе для котячого носа. Ось найпоширеніші подразники:

1. Пил або інші дрібні частинки в повітрі. Кіт просто прочищає ніс від того, що туди потрапило: пил, шерстинки, дрібне сміття. До речі, якщо звірята чхають після лотка, причина може ховатися в пилу від наповнювача.
2. Алергії. Так, вони бувають і в котанів, зокрема на пилок рослин, побутову хімію, навіть ароматизатори в різних косметичних і побутових засобах. Простежте, чи улюбленець не чхає в якомусь конкретному місці вдома.
3. Сухе повітря. В опалювальний сезон або за постійно ввімкненого кондиціонера слизова носа може пересихати. У муркотунів вона просто намагається це компенсувати, зволоживши ніс, і тому кіт постійно чхає.
4. Поява нових предметів чи запахів у домі. Як ви вже могли чути, нюх у коте й собань набагато досконаліший за наш: вони здатні розрізняти десятки й сотні тисяч запахів. Тож нові меблі, свіжий ремонт, агресивні мийні засоби, феромони інших улюбленців — все це може подразнювати ніс.
5. Чужорідні предмети в ніздрях. Мова про дещо більше за пилинки. Іноді туди потрапляє щось зовсім несподіване: крихти, остюки, навіть маленькі комахи. В такому разі тваринка активно чхатиме, тертиме мордочку лапками або труситиме головою, щоби позбутися подразника.

Ви помітили, що кішка чхає — що робити 

Крок 1. Придивіться уважніше до симптомів, як саме кіт чхає: це поодинокі випадки чи серії підряд, чи є виділення з носа або очей, які вони за кольором. Важливо оцінити й загальний стан тваринки — чи не стала вона млявою, чи нормально їсть, чи немає проблем із диханням. Це допоможе зрозуміти, наскільки ситуація серйозна.

Крок 2. Акуратно й без тиску витріть виділення біля носа й очей, якщо вони є. Скористайтеся для цього ватними дисками, змоченими у хлоргексидині. Це потрібно, аби котик почував себе комфортніше. 

Крок 3. Зверніться до ветлікаря для обстеження. Якщо чхання постійно повторюється, триває кілька днів, краще не затягувати. Не гугліть симптоми та не призначайте ліки самостійно, адже це небезпечно для здоров’я звірят.

Обстеження та лікування

Щодо найімовірнішого сценарію, то спершу ветлікар проведе клінічний огляд: огляне нявчика, його ніс, оцінить виділення (нормальні вони чи запальні). Також оцінюється стан очей, ротової порожнини, а також — лімфовузлів.

Далі може знадобитися загальний та біохімічний аналізи крові, щоб виявити, чи є бактеріальні або вірусні інфекції. Разом з тим зазвичай береться мазок із носа або ротової порожнини (наприклад, на герпесвірус або мікоплазмоз). В деяких випадках знадобиться й обстеження носових пазух, щоб виключити утворення.

У разі інфекцій або вірусів ветлікарі призначають певні препарати чи навіть ін’єкції. Ми наполегливо рекомендуємо не лікувати тваринок самостійно, бо це лише нашкодить їм.

Методи профілактики

Чхання неможливо повністю уникнути, але значно зменшити тригери — цілком. Тут працюють прості рекомендації: увага до середовища, в якому перебуває котик, і регулярний догляд за ним. З основного, що можна і треба зробити:

• періодично відвідуйте ветлікаря — це найліпший спосіб завжди бути в курсі найменших змін у стані котика;
• приберіть з оселі алергени — поспостерігайте, від чого саме в улюбленця виникає чхання: можливо, це якась побутова хімія чи навіть матеріал лежака;
• обробляйте котика від гельмінтів — часом вони спричиняють появу чхання, сльозотечу і виділень з носа та ослаблюють звірят;
• користуйтеся зволожувачем повітря — у приміщенні, де перебуває тваринка, завжди має бути плюс-мінус стабільний мікроклімат, тож не забувайте ще й про вологе прибирання.

Висновок

Якщо ви помітили, що кіт чхає, в жодному разі не ігноруйте цього. Одна справа, коли це стається двічі-тричі на місяць, але якщо його надто багато плюс з’являються інші симптоми, як-от виділення з носа, очей, млявість тощо — самостійно це не мине. 

Причина може бути як у подразненні слизових пилом, алергенами чи сухим повітрям, так і в серйозних захворюваннях на кшталт герпесвірусу. Найкраще відразу звернутися до ветлікаря, який обстежить тваринку, візьме необхідні мазки та призначить лікування за потреби.

Поширені запитання про те, чому кіт чхає

Більше деталей, які можуть вас зацікавити, шукайте у цьому блоці.

Чому кіт чхає багато разів підряд?

Якщо кіт чхає 1–2 рази, це може бути реакція на пил, запах або щось, що просто залоскотало носик. Але коли це повторюється серіями, кілька разів підряд і регулярно — варто придивитися уважніше. Так проявляються вірусні інфекції, алергія або подразнення слизової. Якщо до цього додається млявість чи виділення — краще не відкладати візит до ветлікаря. 

Чому кіт дихає ротом та чхає?

Для котанів більш характерне дихання носом, тобто вони не хекають, як песелі. Якщо улюбленець паралельно з цим ще й чхає, це може свідчити про інфекції, проблеми з легенями, захворювання дихальних шляхів, серйозне подразнення слизової, як-от бронхіт, тощо. Однак точно визначити причину без консультації ветлікаря неможливо. Краще негайно звернутися до клініки.

Чому кішка чхає і течуть соплі?

Якщо разом зі чханням з’являються соплі, найімовірніше, у котика застуда чи інфекція. Прозорі виділення найчастіше з’являються під час алергії чи легкого подразнення слизової. А жовтий чи зелений колір вже означає запалення. Якщо це триває більше доби, з’являються якісь інші симптоми або стан тваринки погіршується, не зволікайте і зверніться до ветлікаря.

Чому кошеня пчихає і сльозяться очі?

Імунітет таких звіромалюків тільки зміцнюється, тому в них це поширена історія. Чхання разом зі сльозотечею може бути як реакцією на пил чи запахи в новому домі, так і першими проявами інфекції. Якщо такі симптоми не проходять або в котика починають закисати очі, він стає млявим і їсть з поганим апетитом, потрібен огляд ветлікаря, щоб не запустити ситуацію.