Чихуахуа

Допитливі носики цих собань дедалі частіше вигулькують із сумок-переносок, з-під пахв людей то тут, то там, адже це неймовірно харизматичні звірята. На перший погляд, вони можуть здатися дуже тендітними, боязкими та емоційними. Та насправді вас здивує давнє походження чихуахуа, їхній зв’язок з тольтеками й ацтеками, а також їхня кмітливість.
| Взаємодія з людьми | 4 |
| Взаємодія з іншими собаками | 3 |
| Линяння | 2 |
| Слиновиділення | 1 |
| Енергійність | 4 |
| Щоденна потреба у догляді за шерстю | 1 |
| Потреби у фізичній активності | 3 |
| Грайливість | 4 |
| Здатність до навчання | 3 |
| Гавкіт | 5 |
Опис породи чихуахуа
| Інша назва | течічі |
| Країна походження | Мексика |
| Зріст | 15-23 см |
| Вага | 1-3 кг |
| Середня тривалість життя | 14-16 років |
| Забарвлення | біле, чорне, кремове, шоколадне, палеве, руде, чорно-біле тощо |
| Колір очей | темні |
| Характер | активний, емоційний |
| Основні види | короткошерстий, довгошерстий |
Петбатькам важливо знати насамперед
- Представники мініатюрної породи
- Чутливі до холоду
- Потребують навчань, як і великі породи
- Можуть бути гіперактивними
- Легко травмують колінні суглоби
- Схильні до захворювань зубів
- Можуть набирати зайву вагу
- Не можуть довго бути на самоті
Стандарт породи чихуахуа

Собані є представниками мініатюрних порід та вважаються одними з найменших у світі. Офіційний опис собаки чихуахуа визначений Міжнародною кінологічною федерацією та є стандартом породи.
Тіло
Компактне, холка невисока, спина коротка й міцна, грудна клітка слабо виражена, а живіт чітко підтягнутий.
Очі
Досить великі, виразні, округлої форми, а їхнє забарвлення зазвичай ідеально темне.
Голова
Форму черепа чихуахуа називають яблуком, а мордочка є короткою та прямою.
Вуха
Великі, вертикальні, широко відкриті, але поступово звужуються до злегка закругленого кінчика.
Шерсть
У породи є два різновиди шерсті: коротка та довга. Перша щільно прилягає до тіла, трохи виблискує, а текстура м’яка і приємна на дотик. Довга шерсть є тонкою та шовковистою, а ще гладкою або злегка хвилястою. Щодо підшерстя, то воно може бути зовсім невеликим і негустим. До речі, у цього типу шерсть довша на вухах, шиї, задній частині передніх і задніх лап, а також на хвості.
Забарвлення
Може бути абсолютно різноманітним: білим, чорним, шоколадним, плямистим тощо.
Хвіст
Помірно довгий, зазвичай собані тримають його або досить високо, або вигнутим, або у формі півкола з кінчиком, спрямованим у бік попереку.
Лапи
Є маленькими та тонкими.
Вага
Нормальна вага для цих собань – від 1 до 3 кг. Ідеальною вважається від 1,5 до 2,5 кг.
Зріст
Стандарт породи більше звертає увагу на параметри ваги, аніж зросту. Та загальними цифрами є зріст у холці 15-23 см, котрий різнитиметься залежно від віку та статі песика.
Різновиди собань: гладкошерсті та довгошерсті
Гладкошерсті песелі мають короткий покрив, який щільно прилягає до тіла, є блискучим та м’яким за текстурою. На таких ділянках тіла у чихуахуа, як горло та живіт, мордочка та вуха, шерсть буває трохи коротша, аніж уся інша. Щодо підшерстя, то воно переважно дуже рідке і майже відсутнє, через що у прохолодну погоду собань потрібно одягати.
Довгошерсті чихуахуа вирізняються тонкою та шовковистою шерстю. Вона може бути прямою і гладкою або ж злегка хвилястою. Особливістю покриву є довша шерсть на вухах, шиї, задній частині передніх і задніх лапок, а також на хвості. Підшерстя, як і в першого різновиду, не надто густе.
Темперамент і характер чихуахуа
Песики швидкі та жваві, а за темпераментом – досить яскраві особистості, вони полюбляють веселитися та на повну віддаватися побігенькам. Хоча й існує багато історій, коли людям здавалося, ніби чихуахуа готові були подрібнити їх на шматочки одним лише поглядом, насправді ці звірята – милі істоти.
Життєві потреби
Рекомендуємо зібрати всі базові речі для звірятка заздалегідь, а також ретельно підготувати оселю до його появи.
Список необхідного для чихуахуа:
- Корм
- Миски для їжі та води (не дуже великого розміру)
- Пелюшки та біорозкладні пакети
- Щітка або гребінець (зважайте на довжину шерсті)
- Кігтеріз
- Засіб для очищення вух та очей
- Шампунь
- Спальне місце
- Амуніція: шлея або нашийник з повідцем
- Адресник
- Іграшки
- Переноска
Згодом для улюбленця можна придбати деякі додаткові аксесуари:
- Сходинки
- Теплий одяг
- Взуття
Догляд за чихуахуа
Враховуючи маленькі розміри та делікатну натуру гавчиків, важливо забезпечити для них як фізичний, так і емоційний комфорт.
Шерсть
Ретельно доглядайте ніжну шерсть гавчиків: для грумінгу короткошерстих обирайте м’які щітки або рукавички. Довгошерстих чихуахуа потрібно вичісувати щодня, користуючись щітками з м’яким ворсом або ж гребінцями з широкою відстанню між зубцями.
Очі
У всіх собань без винятку регулярно з’являтимуться в куточках очей прозорі фізіологічні виділення, котрі відповідають за зволоження ока. З гігієнічною метою їх потрібно час від часу протирати розчином чи лосьйоном. За появи слізних доріжок, розгляньте засіб, котрий глибоко очищає шерсть у цій ділянці. Будьте уважними до зміни кольору виділень та появи неприємного запаху, адже це може свідчити про очні інфекції.
Вуха
Чистити їх необхідно регулярно (приблизно 1 раз на 3-4 тижні), щоб уникнути накопичення бруду та сірки. Знадобляться ватні диски та спеціальний засіб: лосьйон, розчин, краплі, пудра чи серветки. Протирати потрібно внутрішню поверхню вушних раковин, обережно відгортаючи довгу шерсть, якщо ви петбатьки довгошерстого чихуахуа.
Лапи
Оскільки лапки чихуахуа дуже тендітні та ніжні, потрібно приділяти їм особливу увагу. По-перше, дбайте про подушечки лап: вони досить чутливі, тому змащуйте їх бальзамом перед літніми прогулянками, аби захистити від розпеченого асфальту, та в холодну пору, щоби шкіра не пересушувалась. За потреби розгляньте і взуття для цих крихіток, адже їхні лапи можуть мерзнути.
Також оглядайте лапи собань після кожної прогулянки на наявність дрібних камінців або шпичок, які можуть застрягати між пальцями, а також мийте їх від бруду. Не менш важливою процедурою є й обрізання кігтів, робіть це приблизно 1 раз на місяць невеликим кігтерізом або ж кусачками.
Здоров’я

Варто зауважити, що собані схильні до захворювань зубів і порожнини рота, тому дуже важливою доглядовою процедурою буде чищення зубів. Петбатькам потрібно запастися щіткою, пасту ж слід обирати лише спеціальну для песелів, є навіть варіанти з привабливими для звірят смаками: м’ясні або печінкові тощо.
З віком у чихуахуа збільшується ризик серцевих і респіраторних захворювань, симптомами яких є шуми в серці та непереносність фізичних навантажень. Отже, рекомендовано робити кардіологічні обстеження своєму гавчику, аби впевнитися, що його здоров’ю нічого не загрожує. Також не забувайте періодично відвідувати ветлікаря для контролю загального самопочуття песика.
Потреба в активності та дресируванні
Попри безліч міфів, що з маленькими песиками не потрібно займатися та навчати їх, зауважимо, що чихуахуа потребують регулярних дресирувань та соціалізації. Йдеться і про прогулянки та фізичну активність, котрою найліпше займатися разом з улюбленцем: грати в ігри на свіжому повітрі, зі спеціальними тренувальними снарядами тощо. Час на вулиці буде індивідуальним для кожного звірятка й залежатиме від його власних уподобань: комусь достатньо 30 хв на вулиці, а комусь знадобиться 1 година.
Походження чихуахуа
Собаки чихуахуа визнані однією з найменших порід гавчиків. Вважається, що назва походить від мексиканського штату Чіуауа, де тваринок виявили свого часу конкістадори. Згадується і про зв’язок чихуахуа з течичі — маленькими песиками, що довгий час проживали з народом тольтеки в Мексиці ще у IX ст. н. е. Наприклад, деякі зображення звірят знайшли на прикрасах міської архітектури. Річ у тім, що течичі були невеликого розміру, але, ймовірно, більшими за чихуахуа, хоча також мали великі вуха та голову форми яблука.
А от сучасні чихуахуа були виявлені в Центральній і Південній Америці в середині та наприкінці XIX ст. Визнання тваринки отримали, зокрема, від Американського кінологічного клубу у 1904 році. А в 1923 році в США був заснований ще й спеціальний клуб чихуахуа, котрий усіляко підтримував розвиток породи.
За та проти заведення мініатюрних собачок цієї породи
Перш ніж стати петбатьками чихуахуа, варто зважити, чи підходить вам саме ця порода та чи готові ви до деяких її потреб. З цими песиками вам буде комфортно у повсякденному житті, зокрема через ці переваги:
- Компактний розмір. Чихуахуа легко транспортувати та жити з ними в невеликій оселі, також їм не потрібна дуже велика територія для прогулянок.
- Мінімальний грумінг. Завдяки низькому рівню линяння та майже відсутньому підшерстю чихуахуа потребує небагато догляду за екстер’єром.
- Легкість у годуванні. Певна річ, апетити чихуахуа порівняно з песиками-велетнями будуть набагато меншими, тож вам буде легше формувати їхній раціон.
Проте краще обрати іншу породу собані, якщо ви не впевнені, що впораєтеся з такими особливостями чихуахуа:
- Тендітність. Собані можуть легко травмуватися, трапляються навіть випадки з невдалим зістрибуванням з дивану. Тож інколи чихуахуа потрібні сходинки.
- Чутливість до холоду. Через зовсім невелику кількість підшерстя ця порода схильна мерзнути, тому потребує додаткового утеплення у прохолодну погоду.
- Схильність до тривожності. Звірятам важко залишатися наодинці надовго, інколи це призводить навіть до надмірного гавкоту та деструктивної поведінки.
Цікаві факти про чихуахуа
Факт №1. Чихуахуа – найстаріша порода Північної Америки. Деякі дослідники припускають, що предки песелів могли жити ще за часів цивілізацій мая та ацтеків.
Факт №2. Форму голови собань називають яблуком. Вважається, що саме така форма надає чихуахуа характерний милий вираз, роблячи їх схожими на маленьких цуценят навіть у дорослому віці.
Факт №3. Чихуахуа часто плутають з породою той-тер’єр. У них справді схожа будова тіла, зріст та вага. Однак другі – власники довших та тонших лапок, вужчої мордочки та все ж дещо вищі зростом.
Хвостаті зірочки
Справжньою розрадою для людських сердець став песик Віллі з Каліфорнії. Він був урятований ветлікарями з дуже невтішного стану, проте вижив, хоча й отримав параліч задньої частини тіла. На щастя, у нього з’явилася турботлива звіромама Дебора Тернер, а пізніше для Віллі був знайдений спосіб рухатися – спеціальний візок. Гавчик часто відвідував лікарні, з’являвся на різних шоу і щиро дарував надію тим, хто її потребував. Неймовірну історію гавчика було описано й у дитячій книзі “Як Віллі отримав свої колеса”.
Ще один гавчик породи чихуахуа став героєм відомого мультфільму “Шоу Рена та Стімпі”. Його анімацію створив канадець з українським корінням. Саме так, чудернацький собака Рен якраз породи чихуахуа. У мультфільмі він дещо нервовий та часто полюбляв усе контролювати.
Відомі петбатьки собань породи чихуахуа
Звіромамою чихуахуа стала Періс Хілтон з песиком на ім’я Тінкербелл та Демі Мур із собанею Пілаф. Аж трьох собань — Чекіту, Евіту і Розіту — мала Мадонна, а також Мерилін Монро, крихітку якої звали Чу-Чу.
Поширені запитання про собачок породи чихуахуа
Більше цікавого про песелів ви знайдете у цьому блоці.
Який найбільший чихуахуа у світі?
Звісно, часто чихуахуа переважно вражають одними з найменших представників своєї породи, однак існують і винятки. Наприклад, за даними IDOGWOOFWOOF одним із таких є песик на ймення Геркулес. Його вага сягає аж 28 фунтів (приблизно 12 кг), а зріст від голови до плечей перевищує 1 фут (приблизно 30 см).
Який найменший чихуахуа у світі?
Найменшим чихуахуа у світі Книгою рекордів Гіннеса визнано собаню Перл із Орландо штату Флорида. Зріст улюблениці – усього 9 см та 14 мм, а вага – 553 г. Її особливість ще й у тому, що вона менша за доларову банкноту. Цей рекорд було зареєстровано в серпні 2022 року, а попередньою рекордсменкою була собаня Міллі, зріст якої сягав 9,65 см.
Які є шкідливі звички у чихуахуа?
Однією з найпоширеніших є дуже лункий та інколи навіть безпричинний гавкіт, особливо коли собаня нервує або захищає свою територію. Інша шкідлива звичка – раптовий прояв агресії, що часто спричинене страхом, появою незнайомих людей чи тварин тощо. Однак таку поведінку можна коригувати, займаючись вихованням песика і забезпечуючи йому достатню кількість фізичної активності.
Коли можна зводити чихуахуа?
Робити це слід не раніше, аніж чихуахуа досягне статевої зрілості, зокрема у віці 1,5-2 років, коли їхній організм буде повністю сформований і готовий до виношування потомства. Оптимально — почекати декілька тічок, якщо ви петбатьки самки чихуахуа. Самець також повинен набути статевої зрілості. Однак найліпше це зможе визначити ветеринарний лікар, котрий обстежить вашу тваринку та зробить експертний висновок.
За якої температури повітря потрібно одягати чихуахуа?
Чихуахуа майже не мають підшерстя, котре зігрівало б їх за низьких температур. Вони потребують додаткового одягу, коли температура повітря опускається нижче +10°C. Особливо важливо забезпечити їх теплим худі, комбінезоном, жилетом тощо у прохолодну, вітряну або вологу погоду.
Як ладнає чихуахуа з дітьми?
Їхні взаємини залежать від виховання як собаки, так і дитини. Оскільки ці песики — маленькі та дуже тендітні, з ними потрібно поводитися обачно, що інколи складно проконтролювати з малечею. Важливо пояснити дитині, що тваринку не можна турбувати під час відпочинку, обережно торкатися та не завдати шкоди під час веселих ігор. Водночас навчати потрібно й чихуахуа, аби ваш улюбленець сприймав кожного члена родини та не проявляв страху чи агресії.




