Французький бульдог

Ходять чутки, що саме ці песелі колись запустили процес урбанізації. Наукових доказів цьому немає, зате любов французьких бульдогів до міського життя — цілком реальний факт. Компактні, компанійські й харизматичні, вони чудово почуваються у квартирі та із задоволенням супроводжують петбатьків у щоденних міських пригодах. Та якщо з характером французиків усе більш-менш зрозуміло, то навколо їхньої зовнішності точиться чимало суперечок. Нумо розбиратися. 

Петбатькам важливо знати насамперед:

• Добре почувається у квартирі 
• Виростає невеликого розміру
• Належить до брахіцефальних порід
• Сильно привʼязується до родини
• Не любить залишатися сам удома
• Погано переносить спеку та холод
• Не підходить для тривалих походів і активних видів спорту
• Має коротку шерсть, за якою легко доглядати
• Не належить до порід, які добре плавають
• Рідко гавкає, зате може сопіти, фиркати, хропіти й видавати безліч кумедних звуків 

Опис породи французький бульдог

Французький бульдог — компактний песель з добре розвиненою мускулатурою. Попри невеликий зріст до 33 см, він має міцну статуру, широку грудну клітку та сильну спину. Передні лапи короткі, міцні й широко поставлені, а задні — трохи довші. Хвіст від природи короткий — прямий або закручений, але ніколи не підіймається вище лінії спини.

Характерними для породи є велика голова квадратної форми, коротка широка мордочка із симетричними складками та нижня щелепа, що трохи виступає вперед. Французів легко впізнати за великими стоячими «кажанячими» вухами й темними виразними очима. Шерсть коротка, гладенька, щільно прилягає до тіла й майже не має підшерстя. 

За стандартом Міжнародної кінологічної федерації (FCI) французькі бульдоги можуть мати тигрове, палеве або плямисте (біло-тигрове чи біло-палеве) забарвлення. Популярні сьогодні блакитний, мерле, шоколадний та інші «екзотичні» кольори офіційний стандарт породи не визнає.

Різновиди собак: міні, флаффі, мерле

Французький бульдог — порода з єдиним офіційним стандартом, який не передбачає жодних різновидів. Проте сьогодні можна зустріти французів з незвичними ознаками, для яких уже придумали окремі назви. Ось що варто про них знати.

• Міні французький бульдог — це неофіційна назва собак, які менші за стандарт породи. Таких песелів можуть отримувати, відбираючи для розведення найдрібніших собак. Водночас прагнення до мініатюрного розміру може призводити до непропорційного розвитку скелета та проблем з опорно-руховим апаратом. А для французького бульдога це особливо небажано, адже порода й без того має схильність до ортопедичних проблем.
• Флаффі французький бульдог відрізняється тільки довшою шерстю. Така особливість проявляється, якщо собака успадковує рецесивний варіант гена від обох батьків. Тому навіть два короткошерсті французи можуть мати флаффі цуценя, якщо обидва є носіями цього гена. Саме носійство не становить загрози для здоровʼя, однак довга шерсть не відповідає офіційному стандарту породи. Вважається, що цілеспрямоване розведення таких французів не є нормою. 
• Мерле французький бульдог має характерне мармурове забарвлення. Хоча ця особливість сама по собі не становить загрози для тварини, схрещувати двох таких собак може бути небезпечним. Якщо цуценя успадкує ген мерле від обох батьків, у нього значно зростає ризик вроджених проблем зі слухом і зором. Саме тому відповідальне розведення уникає схрещування мерле французів, а офіційний стандарт породи не визнає таке забарвлення. 

Темперамент та характер собак французький бульдог

Французькі бульдоги — справжні собаки-компаньйони. Вони швидко прив'язуються до своєї сім'ї й люблять бути поруч із людьми. Якщо вдома щось відбувається, можете не сумніватися: улюбленець уже прийшов перевірити, чи все йде за планом.

Це доброзичливі, ласкаві та дуже товариські собакени. Вони люблять увагу, із задоволенням проводять час із петбатьками й зазвичай добре ладнають з дітьми та іншими домашніми тваринами, особливо якщо знайомі з ними змалку. Через сильну прив'язаність до людей ці песики можуть важко переносити тривалу самотність.

Французькі бульдоги кмітливі й швидко розуміють, чого від них хочуть. Водночас вони мають досить самостійний характер, тому іноді можуть наполягати на своєму. Саме тому представників цієї породи нерідко називають трохи впертими. 

Життєві потреби

Для комфорту улюбленця вдома важливо забезпечити йому власний простір для відпочинку та подбати, щоб все необхідне було в нього просто під лапкою.

Французькому бульдогу знадобляться:

1. Корм
2. Миски для їжі та води
3. Пелюшки та біорозкладні пакети
4. Щітка або гребінець
5. Кігтеріз
6. Засоби для очищення вух, очей та складок шкіри на мордочці
7. Шампунь
8. Спальне місце
9. Амуніція: шлея або нашийник з повідцем
10. Адресник
11. Іграшки
12. Переноска
13. Теплий одяг

Якщо француз плаває або перебуває біля води, варто також подбати про рятувальний жилет, адже через особливості будови тіла й коротку мордочку йому може бути складно триматися на воді.

Догляд за французькими бульдогами

Французькі бульдоги належать до порід, за якими досить легко доглядати. Їхню коротку шерсть достатньо вичісувати 1–2 рази на тиждень, а купати — лише за потреби. Для цього варто використовувати шампунь, який не пересушує шкіру й підходить собакам.

Особливу увагу приділяйте складкам на морді. У них можуть накопичуватися волога та забруднення, тому їх важливо регулярно очищати й добре просушувати, щоб запобігти подразненням і розвитку інфекцій. Також варто періодично оглядати й чистити вуха, за потреби протирати очі, а кігті підстригати в міру відростання. Не забувайте й про регулярне чищення зубів — це допоможе зменшити ризик утворення зубного нальоту та захворювань ротової порожнини.

Особливості харчування 

Французькі бульдоги мають схильність до харчових алергій і чутливого травлення, тому до вибору раціону варто ставитися особливо уважно. Обирайте якісний повнораціонний корм відповідно до віку, рівня активності та індивідуальних потреб улюбленця, а будь-які зміни в харчуванні вводьте поступово протягом 7–10 днів. Якщо після зміни раціону в песеля з'явилися свербіж, почервоніння шкіри, часті запалення вух або розлади травлення, зверніться до ветеринарного лікаря — такі симптоми можуть свідчити про алергію або непереносність окремих компонентів корму.

Також важливо контролювати вагу французького бульдога. Надмірна маса тіла створює додаткове навантаження на суглоби та хребет, а також може погіршувати роботу дихальної системи. Дотримуйтеся рекомендованих норм годування й не зловживайте ласощами, навіть якщо улюбленець дуже переконливо просить добавку.

Здоровʼя французьких бульдогів

Через особливості будови тіла французькі бульдоги мають схильність до деяких захворювань. Найчастіше проблеми пов'язані з дихальною системою, адже ці песелі належать до брахіцефальних порід. Також у них можуть виникати алергії, шкірні захворювання, проблеми з очима, хребтом і суглобами.

Через укорочену морду французькі бульдоги важче переносять фізичні навантаження та спеку, тому важливо не допускати перегрівання. Якщо собака почав важко дихати, надмірно хропіти, швидко втомлюватися під час прогулянок або задихатися навіть після помірної активності, варто звернутися до ветеринарного лікаря. Такі симптоми можуть свідчити про брахіцефальний обструктивний синдром (BOAS), який досить поширений серед представників цієї породи.

Регулярні профілактичні огляди у ветеринарного лікаря, збалансоване харчування, помірна фізична активність і підтримання здорової ваги допоможуть знизити ризик багатьох захворювань і підтримувати гарне самопочуття улюбленця протягом усього життя.

Потреба в активності

Попри спортивну статуру, французькі бульдоги не належать до дуже активних порід. Зазвичай їм достатньо двох щоденних прогулянок, кількох коротких ігор протягом дня та улюбленої жувальної забавки. Французи із задоволенням досліджують нові маршрути, граються з іграшками та проводять час із петбатьками, але тривалі пробіжки й інтенсивні фізичні навантаження їм не підходять. Через укорочену морду їм складніше охолоджувати організм під час фізичних навантажень, тому вони швидше втомлюються, гірше переносять спеку й потребують регулярних перерв під час активних прогулянок. У теплу пору року найкраще гуляти вранці або ввечері, коли надворі прохолодніше.

Виховання та дресирування 

Французькі бульдоги кмітливі й добре навчаються, але можуть бути досить впертими. Під час занять із ними важливо використовувати позитивне підкріплення: хвалити песеля за успіхи та заохочувати ласощами. Починати виховання варто з раннього віку. Привчайте собаню до повідця, базових команд і спокійної поведінки поруч з іншими людьми та тваринами. Особливу увагу варто приділити соціалізації — знайомте улюбленця з різними людьми, звуками, місцями та ситуаціями. Тренуватися краще регулярно, але недовго. Американський кінологічний клуб рекомендує проводити заняття для цуценят тривалістю близько 5–10 хвилин.

Схожі породи

Французького бульдога часто порівнюють із мопсом, англійським бульдогом та бостон-тер'єром. Ці породи справді мають чимало спільного, тому визначитися між ними буває непросто. Зібрали основні характеристики собакенів в одній таблиці.

Більше про особливості порід собак з приплюснутими мордочками дізнавайтеся у статті Брахіцефали.

Історія походження породи французький бульдог

Французькі бульдоги не такі вже й французи, адже їхня історія почалася в Англії. У XIX столітті невеликих бульдогів утримували англійські ремісники, які згодом переїхали до Франції та взяли улюбленців із собою. Саме там порода набула сучасного вигляду, отримала свою назву й швидко завоювала популярність серед містян. Схоже, ці песелі одними з перших зрозуміли, що життя в місті має свої переваги. Уже наприкінці XIX століття французького бульдога офіційно визнали окремою породою, а сьогодні він належить до числа найпопулярніших собак-компаньйонів у світі.

Поширені запитання про французьких бульдогів

У цьому блоці — коротко про те, що найчастіше цікавить майбутніх петбатьків французиків.

Скільки живе французький бульдог?

У середньому ці песики живуть 10–12 років. На тривалість життя впливають спадковість, збалансоване харчування, підтримання здорової ваги, регулярні огляди у ветеринарного лікаря та своєчасне лікування можливих захворювань.

Французький бульдог — мала чи середня порода?

Французький бульдог вважається собакою малої породи, хоча через міцну статуру та добре розвинену мускулатуру часто здається більшим, ніж є насправді. 

Яка вага французького бульдога?

За стандартом Міжнародної кінологічної федерації дорослий представник породи зазвичай важить 8–14 кг. Водночас важливо орієнтуватися не лише на цифру на вагах, а й на статуру та фізичну форму конкретного собаки.

Який характер у французьких бульдогів?

Французи — товариські, кмітливі та віддані собаки-компаньйони. Вони люблять бути поруч із людьми, добре адаптуються до життя в сім'ї та зазвичай легко знаходять спільну мову з дітьми й іншими домашніми тваринами. Іноді можуть проявляти впертість, тому найкраще навчаються через позитивне підкріплення.

Чи мають французькі бульдоги проблеми з диханням?

Так, ці песелі належать до брахіцефальних порід, тому можуть мати труднощі з диханням. Через особливості будови морди вони важче переносять спеку та інтенсивні фізичні навантаження. Якщо собака часто задихається, голосно хропе або швидко втомлюється, варто звернутися до ветеринарного лікаря.

Що не можна французьким бульдогам?

Не можна давати продукти, токсичні для собак, зокрема шоколад, виноград, родзинки, цибулю, часник. Також не варто перегодовувати улюбленця та змушувати його до тривалих інтенсивних навантажень, особливо в спеку.