Сіамський кіт: усе про породу

Ви ніколи не зможете стати частиною таємної спільноти їхніх котішеств, але будь-який муркотун з легкістю проникне в кожну шпарину людського життя. І хіба це не про сіамських котів? Із самої своєї появи муркотуни встигли завоювати прихильність величезної кількості людисьок від митців та акторів до королів та президентів. Тож зрозуміло, чому котики мають таке забарвлення шерсті: темна мордочка — це вечірня маска, а лапки — вишукані рукавички.

Опис породи та характерні риси

Петбатькам важливо знати насамперед

• Дуже активні коти
• Потребують постійної компанії
• Голосно нявкають
• Атлетична тілобудова
• Не мають підшерстя
• Можуть страждати на косоокість

Стандарт сіамської породи котів

Звірята вирізняються не лише особливим забарвленням шерсті, а й атлетичною тілобудовою.

Тіло

Взірцевій фігурі сіамських котанів можуть неабияк позаздрити їхні петбатьки: елегантна та струнка статура, але водночас міцна мускулатура (самці переважно більші за самиць).

Очі

Середньої величини, їхня форма мигдалеподібна, й самі вони трохи скошені всередину до носа. Відстань між очима не менша за величину одного ока. Щодо кольорів, то вони варіюються від темно-синього до яскраво-блакитного.

Голова

Має форму й вигляд довгого вузького клина з високими та плоскими вилицями. 

Вуха

Великі та широкі в основі, із загостреними кінчиками. Найцікавіше, що вони продовжують лінії клина голови, й ці три точки немов складають рівносторонній трикутник.

Шерсть

Вона є справжньою окрасою тваринок: коротка, блискуча, ніжна, добре прилягає до тіла, а підшерстя відсутнє.

Забарвлення

Його називають колорпойнт, тобто основний колір на тулубі є світлішим, а на окремих ділянках тіла спостерігається темніша пігментація. У сіамських котів такі відмітини розташовані на мордочці та щоках, немов утворюючи маску, а також на вухах, лапах та хвості. Кошенята цієї породи народжуються з майже повністю світлим забарвленням шерсті, відмітини на якому з’являються пізніше.

Хвіст

Довгий та звужений до кінчика.

Лапи

Овальної форми, досить витончені та довгі.

Вага

За даними Cats.com вона варіюється залежно від статі тваринки і може сягати від 3 до 7 кг.

Зріст

Відрізнятиметься залежно від статі, проте в середньому становить 20-25 см у холці.

Види сіамських котів

Виділяють два типи породи: традиційний (old style) та сучасний (wedgie).

Традиційний тип (Old style)

Передбачає кремезнішу статуру, округлу голову, яку ще називають яблукоподібною, та менші вуха порівняно із сучасним типом. Такі котики втілюють усі найліпші риси сіамців та є ласкавими й комунікабельними улюбленцями.

Сучасний тип (Wedgie)

Такі сіамці вирізняються клиноподібною формою голови, дуже довгим і худим тілом, тонкими лапами та широким носом. Довгі та збільшені вуха зазвичай розташовані трохи нижче на голові. Цей тип набув популярності у 1980-х роках та високо цінується на виставкових показах, дещо витіснивши з них старий тип.

Також існує порода, яка фактично є сіамською довгошерстою, але нині її ідентифікують як окрему — балійську.

Темперамент і характер сіамських котів

Переважно більшість її представників комунікабельні, активні та веселі звірята. Вони не вміють довго перебувати на самоті без своїх людисьок. Це ті улюбленці, яким можна довго-довго розповідати, як пройшов ваш день, та ще й отримати емоційні няв у відповідь, адже сіамські коти дуже говірливі. 

Вирізняються муркотуни і своїм високим інтелектом, багатьом петбатькам навіть вдається навчити їх деяких команд, зокрема “апорт”.

Життєві потреби

В улюбленця має бути особистий куточок, де він зможе відпочивати та гратися. Не забудьте про його особисті звірячі справи, тобто знайдіть затишне місце для лотка.

Список базових речей, що знадобляться муркотуну:

1. Корм
2. Дві миски
3. Лоток
4. Наповнювач
5. Кігтеточка
6. Засоби гігієни: шампунь, лосьйон для очищення очей та вух
7. Щітка чи гребінець
8. Кігтеріз
9. Лежак
10. Іграшки
11. Переноска

Також важливо встановити сітки "антикіт" на вікнах оселі, що убезпечать котика від втеч та травмувань.

Яким має бути догляд

Загалом за цією породою не дуже складно доглядати, головне — дотримуватися регулярності та ретельності у всіх процедурах.

Шерсть

Коротку шерсть звірят варто вичісувати 1-2 рази на тиждень. Підійде щітка чи спеціальна рукавичка, що забезпечить улюбленцю ефект погладжування. Особливих труднощів під час грумінгу у вас не виникне, оскільки сіамці не мають підшерстя.

Очі та вуха

Варто очищати тваринкам очі від прозорих щоденних виділень і вуха від надмірної вушної сірки та бруду. Знадобиться гігієнічний лосьйон чи розчин та ватні диски. Частота процедури індивідуальна для кожного котика, рекомендуємо щодня оглядати очі та щотижня вуха.

Лапи

Ще одна важлива процедура — підстригання кігтів приблизно щомісяця. Надто довгі можуть надломлюватися, спричиняти біль і навіть кровотечу, тож завжди тримайте під рукою кігтеріз. В оселі варто поставити кігтеточку, аби муркотун міг сточувати кігтики природним шляхом.

Що їдять сіамські коти

Щоби підтримувати струнку й атлетичну форму звірят, варто добре дбати про їхнє харчування. Раціон має підходити улюбленцю за віком та розміром гранул, а також бути збалансованим життєво необхідними компонентами: білками, жирами, вуглеводами, вітамінами та мінералами тощо. 

Щоб обрати корм, детально вивчайте склад на пакованні. На першому місці має бути джерело білка (м’ясо або риба), проте важливо й те, аби в раціоні містилася достатня кількість клітковини та поживних нутрієнтів. Натомість уникайте раціонів із додаванням підсилювачів смаку, штучних барвників та консервантів.

Здоровʼя

Більшість сіамських котиків живуть досить довго, інколи досягаючи навіть 20 років. Однак існує декілька потенційних проблем зі здоров’ям, про які петбатькам слід пам’ятати. 

Однією з таких є захворювання серця, психогенна алопеція — стан, за якого кіт надмірно вилизує шерсть, що призводить до її втрати на певних ділянках. Сіамська порода котів може бути схильна й до косоокості — це специфічне породне захворювання, яке потребує діагностики та лікування ветлікаря. 

Якщо ви почали помічати певні зміни у поведінці, самопочутті чи зовнішньому вигляді вашого прирученого хижака, зверніться до спеціаліста, аби правильно визначити причини.

Потреба в активності

Слід забезпечувати хвостатиків достатньою кількістю фізичного навантаження, тобто гратися з ними, залучати до цікавих розваг, що розвиватимуть їхні розумові здібності.

Для цього чудово підійдуть інтерактивні забавки для пошуку смаколиків. Почніть з простішого рівня складності, аби котик адаптувався, й надалі обирайте складніші. Однак для активності цієї породи підійдуть будь-які інші іграшки: вудки, м’ячики, ігрові треки тощо.

Також котикам можуть сподобатися кігтеточки з будиночками, де багато простору для стрибків та інших розваг. Деякі сіамці й узагалі полюбляють прогулянки на вулиці, але до них слід привчати тваринку заздалегідь та не виходити з нею надвір без амуніції.

Як з’явилася сіамська порода

Сіамці походять з Таїланду, який у часи їхньої появи мав назву Сіам. Існують різні думки, якого саме віку порода, та, зокрема, про цих тваринок згадується у тайському рукописі “Tamra Maew” (“Трактат про котів”), його було створено між XIV і XVIII століттями. В ньому міститься інформація про нявчиків, що досить схожа на певні стандарти порід.

Звірята одразу стали улюбленцями можновладців у Сіамі, мати таку породу було великою честю, переважно це могли собі дозволити представники королівської родини. Пізніше тваринок почали схрещувати з іншими породами з метою виведення нових, зокрема гімалайської, бірманської, оцикет тощо.

Наприкінці XIX століття хвостатики помандрували до Великобританії. Подейкують, що у 1871 році король Сіаму Чулалонгкорн відправив кілька цих котів до Європи як звірячих емісарів задля представлення королівства. 

Досить відома також лондонська виставка 1871 року Crystal Palace Cat Show. Сіамці дебютували там й одразу вразили публіку своєю красою. Вже в 1901 році з’явився британський Клуб сіамських котів, а дещо пізніше — стандарт.

Плюси та мінуси утримання сіамських котів

Ці переваги породи зроблять ваше петбатьківство досить комфортним:

• Товариськість. Сіамські коти відомі своїм високим інтелектом та комунікабельністю. Це ласкаві та дружелюбні муркотуни.
• Грайливість. Сіамці залишаються активними навіть у дорослому віці та добре товаришують з людьми.
• Легкий грумінг. Завдяки короткій шерсті без підшерстя цих котиків достатньо вичісувати 1-2 рази на тиждень.

Переконайтеся заздалегідь, що впораєтеся з наступними особливостями породи:

• Балакучість. Сіамські коти полюбляють “розмовляти”, тож, якщо вам більше до вподоби тиша, вони можуть цього не розділити.
• Вимогливість до уваги. Як і більшість звірят, муркотуни не здатні довго перебувати на самоті і часом навіть вдаються до деструктивної поведінки через нудьгу.
• Схильність до деяких хвороб. Йдеться про певні генетичні проблеми, як-от косоокість, захворювання серця, зубів.

Цікаві факти про сіамських котів

Факт №1. Забарвлення нявчиків може змінюватися залежно від їхньої температури. Коли температура тіла сіамця знижується або ж він опиняється у прохолодному середовищі, шерсть на носику, вухах, лапах і хвості темніє.

Факт №2. Сіамські кошенята народжуються білими. Їхні темні відмітини з'являються через кілька тижнів, коли тіло починає реагувати на прохолоднішу температуру. Тоді й з’являється притаманний їм “малюнок” на мордочці, вухах, лапах та хвості.

Факт №3. Це одна з найстаріших порід. Вперше вона була описана у стародавніх рукописах “Tamra Maew” (їх також називають “The Cat-Book Poems”), які створювалися за часів Королівства Аюттхая між 1351 і 1767 роками.

Факт №4. Першого сіамського котика Америки звали Сіам. У 1878 році американський консул Бангкока подарував його президенту Резерфорду Берчарду Гейзу і першій леді Люсі Гейз.

Хвостаті зірочки

Вас неабияк потішить історія сіамського кота Честера, який був улюбленцем американського фізика Джека Гетерінгтона. Річ у тім, що звірятко стало співавтором статті науковця з кріогенетики. Чоловік мав опублікувати її в науковому журналі "Physical Review Letters", але незадовго до цього з’ясував, що припустився помилки, а саме замість займенника “я” усюди написав “ми”. Оскільки Гетерінгтон не мав інших співавторів, необхідно було вносити численні виправлення у великий обсяг тексту. Та замість цього він додав ініціали F.D.C. Willard, які вигадав для Честера, і статтю таки опублікували.

Ще одним відомим сіамським нявчиком є Скутер з Техасу. Він потрапив до Книги рекордів Гіннеса як третій найстаріший кіт на Землі, оскільки прожив аж 30 років та 13 днів. Його звіромама Гейл поділилась цікавинкою, що секрет такого довгого життя її улюбленця — активне проведення часу. А ще він разом з нею подорожував світом, тож Скутер, безсумнівно, мав неймовірно насичене та захопливе життя.

Відомі петбатьки сіамських котів

Свого часу ними були 39-й президент США Джиммі Картер, акторки Елізабет Тейлор та Вів’єн Лі, музикант Джон Леннон та художник Енді Воргол.

Поширені запитання про сіамських котів

Більше цікавого про цю породу та догляд за нею дізнавайтеся тут.

Якими народжуються сіамські кошенята?

Звіромалюки цієї породи можуть народжуватися із майже повністю світлим забарвленням шерсті. Характерні для сіамських котиків відмітини на мордочці, вухах, лапах та хвості з’являються пізніше. Переважно це відбувається упродовж кількох тижнів і пов’язано з особливим геном, що відповідає за забарвлення — колорпойнт.

Скільки живуть сіамські коти?

Як зазначає Cats.com, представники сіамської породи живуть приблизно 15-20 років. Зауважимо, що на тривалість життя улюбленця впливатиме харчування, догляд, вчасні обстеження здоров’я у ветлікаря, активність тваринки тощо.

Чим не можна годувати сіамських котів?

Насамперед їжею з людського столу, адже вона шкідлива для організму тваринок. Зокрема, мова про такі продукти: жирну та смажену їжу, ковбасні вироби, соуси, кістки від риби та м’яса, гриби, солодощі тощо. Також уникайте погано збалансованих раціонів та кормів економкласу, в яких недостатньо білка та багато штучних барвників, консервантів і підсилювачів смаку.

Скільки годин на добу сплять сіамські кицьки?

Сіамці зазвичай сплять 12-16 годин на добу, як і більшість котів. Вони можуть дрімати ще більше, якщо відчувають нудьгу чи просто насолоджуються спокійним днем. Найактивнішими муркотуни стають у ранкові та вечірні години, залишаючи решту часу для відпочинку й відновлення.

Чи можна мити сіамських котів?

Загалом купати котів можна і навіть потрібно, відповідно й сіамських нявчиків також. Однак робити це варто не більше 2-3 разів на рік і лише тоді, коли у тваринки не виходить впоратися із забрудненням самостійно. Така процедура очистить шерсть від пилу, бруду, надмірного шкірного секрету та відмерлих волосинок. Використовувати слід шампунь для котів, а за потреби ще й кондиціонер, щоби надати екстер’єру блиску та краси.