Золотистий ретривер (Голден ретривер)

Складно визначити: ми познайомилися з песелями цієї породи чи вони з нами. Золотисті ретривери настільки комунікабельні, відкриті та ласкаві, що з легкістю могли би бути, скажімо, хвостатими журналістами у звірячому світі. Подейкують, вони настільки люблять перебувати поруч із людьми, що зовсім забувають про особистий простір. Золотистий ретривер з його привітністю, добротою та енергійністю обов’язково відгукнеться й вам, тож пропонуємо дізнатися про цю породу трохи більше.

Опис породи золотистий ретривер

Петбатькам важливо знати насамперед

• Товариські до людей та інших тваринок
• Мисливська порода
• Потребують багато активності
• Віддані своїм петбатькам
• Не люблять бути на самоті
• Обожнюють воду і добре плавають
• Мають густу шерсть, рясно линяють
• Схильні до зайвої ваги

Стандарт породи голден ретривер

Золотистого ретривера нескладно впізнати за його характерними рисами зовнішності. 

Тіло
Ці собані мають міцне та збалансоване тіло. Спина рівна й сильна, а мускулиста шия переходить у кремезну глибоку грудну клітку. 

Очі
Темно-карі або карі, з доброзичливим і розумним поглядом. Посаджені досить широко.

Голова
Пропорційна до тіла, з широким черепом і добре вираженим переходом від чола до мордочки. А ще у цих гавчиків відмінні щелепи із сильними зубами ножицеподібного прикусу.

Вуха
Середнього розміру, посаджені приблизно на рівні очей та звисають донизу.

Шерсть
Густа шерсть золотистих ретриверів є чи не головною їхньою принадою. Вона пряма або ж трохи хвиляста та має середню довжину (ближче до довгої), а щільне водонепроникне підшерстя чудово захищає їх від холоду та вологи. На грудях, лапах і хвості шерсть довша та утворює красиву гривку.

Забарвлення
Будь-який відтінок золотистого або кремового кольору. Допускається невелика біла плямка на грудях.

Хвіст
Довгий, вкритий густою шерстю, є продовженням лінії хребта. У русі собаня тримає його на рівні спини, але не закидає догори.

Лапи
Міцні, компактні та округлі, з добре зібраними пальцями й товстими подушечками. За формою в дечому схожі на котячі.

Вага
За даними Американського кінологічного клубу, вага золотистих ретриверів у середньому сягає від 25 до 34 кг. Проте залежно від статі, статури та індивідуальних особливостей окремі собаки можуть важити і більше.

Зріст
Становить 51-61 см залежно від статі тваринки.

Які є види цієї породи 

Офіційно золотистий ретривер не має окремих видів. Проте серед кінологів часто виділяють три типи, які сформувалися завдяки особливостям розведення в різних країнах.

1. Американський — собані відрізняються більш стрункою та спортивною статурою, довшими лапами й насиченим золотистим забарвленням шерсті. 
2. Англійський — тваринки мають міцнішу та дещо масивнішу статуру, ширший череп і світліші відтінки шерсті — від золотистого до кремового. Саме таких ретриверів часто називають «англійськими кремовими».
3. Канадський — зазвичай вищий і стрункіший за попередні два типи. Шерсть часто трохи коротша та менш густа, а забарвлення більш темне. 

Усі ці собаки належать до однієї породи — золотистого ретривера. Відмінності між ними стосуються переважно зовнішності, а не характеру та звичок. 

Темперамент та характер собак породи золотистий ретривер

Досліджуючи характер і темперамент песелів, варто зазначити, що вони розумні, слухняні, чуйні та доброзичливі, а ще неймовірно допитливі, тому петбатьки швидко звикають до духу авантюризму золотистих ретриверів. Більшість гавчиків також із задоволенням купаються та граються у воді. Напевно, це їхнє мисливське минуле вплинуло на любов до води і вміле плавання. Це справжні собачі оптимісти, які беруть від життя максимум звірячого щастя. У світі тварин це той самий друг-екстраверт, який легко йде на контакт і завжди знайде собі компанію, навіть якщо це незнайомий перехожий на прогулянці. 

Життєві потреби

Вашому собані знадобиться власний простір в оселі, де він почуватиметься комфортно та безпечно. А ще — усе необхідне для щасливого й комфортного життя.

Вдома: 

• корм та ласощі
• миски для їжі й води
• спальне місце
• іграшки

Для прогулянок:

• біорозкладні пакети
• амуніція: шлея або нашийник із повідцем
• адресник

Для догляду:

• гребінець, пуходерка або дешедер
• кігтеріз
• засоби для очищення вух та очей
• шампунь
• зубна щітка та паста для собак

Додатковий комфорт:

• дощовик
• охолоджувальні аксесуари на літо
• пляшка-поїлка або розкладна мисочка 
• лапомийка
• бальзам для лап

Докладніше про список необхідних речей для собань розповідали у статті Що потрібно купити для цуценяти. 

Догляд за золотистим ретривером

Золотисті ретривери, як і будь-які гавчики, потребують регулярного догляду та гігієнічних процедур. А оскільки в собань лапки — без допомоги петбатьків їм не обійтися. 

Шерсть

Важливо ретельно підходити до грумінгу золотистих ретриверів, оскільки для їхнього типу шерсті необхідні регулярні вичісування, оптимальна кількість — 1 раз на 2-3 дні. Та за потреби можна робити це частіше, особливо під час сезонних линянь. Для шерсті звіряток чудово підійдуть гребінці, пуходерки, а також дешедери для щільного підшерстя.

Очі та вуха

Вуха у золотистих ретриверів опущені, тому в них може накопичуватися бруд і надмірна кількість сірки. Тож варто щотижня перевіряти вушка і за потреби очищати їх ватним диском і спеціальним засобом. Проте не використовуйте ватні палички, щоб випадково не пошкодити слуховий прохід.

У собань можуть зʼявлятися прозорі фізіологічні виділення у кутиках очей. Їх потрібно буде витирати ватним диском з використанням спеціального лосьйону чи розчину. Якщо ви помітили зміни в кількості, кольорі чи консистенції виділень з очей або вушок, обов'язково зверніться до ветлікаря. 

Лапи

Підстригайте улюбленцю кігті приблизно 1 раз на місяць, мийте лапки після прогулянок та змащуйте спеціальним бальзамом для захисту їх від холодів взимку і розпеченого асфальту влітку. А щоб будь-які гігієнічні процедури проходили спокійно та без зайвого стресу для улюбленця, привчайте його до них змалечку.

Харчування 

Ця порода має схильність до набору зайвої ваги, тому раціон повинен складатися лише з якісних інгредієнтів та бути збалансованим за вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів. Не забувайте про норми годування, які відповідають за правильне насичення організму. Також не варто зловживати ласощами — їхня кількість не повинна перевищувати 10% від добової норми годування. 

Здоровʼя 

Золотисті ретривери — активні та витривалі собані, проте, як і більшість порід, мають схильність до деяких захворювань. Найчастіше в них діагностують дисплазію кульшових і ліктьових суглобів, захворювання очей, а також вушні інфекції. Тому догляд за очима та вушками для них особливо важливий. Крім цього, варто проходити регулярні профілактичні огляди у ветлікаря, дбати про збалансоване харчування та достатню фізичну активність песика. 

Потреба в активності та вихованні

Золотистим ретриверам необхідні регулярні фізичні навантаження та розумова стимуляція. Це допомагає підтримувати їхнє здоров'я, задовольняє природну допитливість і зміцнює зв'язок із петбатьками. Тому собані мають щодня достатньо гуляти, гратися та досліджувати світ. 

Крім цього, вони дуже орієнтовані на людей і прагнуть їм догодити, тому зазвичай легко вивчають нові команди. Ці гавчики розумні, уважні та добре реагують на позитивне підкріплення у вигляді похвали чи ласощів. Найкраще починати виховання й соціалізацію ще змалечку, щоб собаня виріс впевненим, слухняним і врівноваженим.

Історія походження породи золотистий ретривер

Золотисті ретривери побачили світ у XIX столітті, а їхньою батьківщиною вважається Шотландія. У 1860-х роках за розведення песиків у своєму маєтку узявся Дадлі Марджорібенкс, котрий був ліберальним політиком Палати громад у Сполученому Королівстві (пізніше став відомим як лорд Твідмут). Він прагнув поєднати найліпші ознаки різноманітних порід: лабрадорів, рудих сетерів, твідових спанієлів тощо. Деякі з них якраз мали світле забарвлення та кучеряву шерсть, котрою тепер вирізняються і золотисті ретривери. 

Довгий час Дадлі Марджорібенкс удосконалював породу, намагаючись зробити її вправною на полюванні, зокрема щоб гавчики вміли гарно плавати й діставати здобич із водойм. Можливо, саме тому золотисті ретривери так полюбляють воду. А в 1864 році лорд Твідмут вивів першого представника, котрого назвав Нус. Він встановив стандарт зовнішніх ознак для наступних поколінь песиків.

Спершу породу називали “прямошерстий золотистий ретривер”, та пізніше її було перейменовано на “золотистий ретривер”, яка закріпилася й до сьогодні. Визнання собані отримали на початку ХХ століття: у 1927 році від Канадського кінологічного клубу, у 1937-му від Американського й надалі від інших відповідних організацій з усього світу.

За та проти утримання собак породи золотистий ретривер

Завдяки своїй добрій вдачі золотистий ретривер швидко стане справжньою душею родини та джерелом щоденних радощів: 

• Дружелюбність. Золотисті ретривери добре ладнають з людьми й зазвичай легко знаходять спільну мову з іншими собаками та домашніми тваринами.
• Високий інтелект. Порода входить до числа найрозумніших собак. Ретривери швидко засвоюють команди, люблять навчатися та добре піддаються дресируванню.
• Активний компаньйон. Ці собані із задоволенням складуть компанію на прогулянках, пробіжках, у походах чи подорожах.

Однак є певні особливості породи, які для деяких петбатьків можуть стати неабияким викликом:

• Потреба в увазі. Золотисті ретривери дуже орієнтовані на людину і можуть важко переносити тривалу самотність.
• Регулярна активність. Їм необхідні щоденні прогулянки, ігри та розумові навантаження. Без цього вони можуть нудьгувати та шукати розваги самостійно.
• Рясне линяння. Густа шерсть золотистих ретриверів потребує регулярного вичісування. 
• Не найкращі охоронці. Через свою доброзичливість золотисті ретривери частіше зустрінуть незнайомця радісно, ніж спробують його налякати.

Цікаві факти про породу голден ретривер

Факт № 1. Золотисті ретривери допомагають людям. Неймовірно зворушливою виявилась історія української собані Плюші — собаки-поводиря Сергія Гаврилюка. У перший день повномасштабного вторгнення тваринка втекла на Київщині, а на її пошуки пішло цілих два роки. Улюблениця знайшлася, коли на це вже й не сподівалися, і повернулася до свого звичного життя. Загалом цю породу досить часто залучають до допомоги тим, хто цього потребує, тому золотистих ретриверів нерідко можна побачити у центрах каністерапії як спеціально навчених собань для роботи з людьми.

Факт № 2. Золотисті ретривери у Книзі рекордів Гіннеса. Представники цієї породи неодноразово ставали рекордсменами. Зокрема, золотистий ретривер Чарлі встановив рекорд за найгучніший собачий гавкіт — 113 децибелів! А песик Фінлі Моллой із США прославився тим, що зміг одночасно втримати в пащі шість тенісних м'ячів. 

Факт № 3. Серед золотистих ретриверів народилося зелене цуценя. В улюблениці Мелоді з Німеччини народився гавчик із зеленуватим забарвленням шерсті, якого петбатьки символічно назвали Мохіто. Ветлікарі пов’язали це з тим, що звіромалюк зі світлим забарвленням шерсті міг мати контакт із білівердином — зеленим пігментом, що є у складі жовчі. Однак згодом такий неприродний відтінок зник, тож здоров’ю цуценяти нічого не загрожувало.

Факт № 4. Золотисті ретривери стали справжніми зірками екранів. Завдяки своєму розуму, слухняності та харизматичній зовнішності золотисті ретривери часто з'являються у фільмах і серіалах. Найвідомішим золотистим ретривером у кіно вважають Бадді — головного героя фільму «Король повітря» («Air Bud»), який підкорив серця глядачів своїми спортивними талантами. Представників цієї породи також можна побачити у кінострічках «Космічні пригоди цуценят» та «Шлях додому: неймовірна подорож».

Поширені запитання про собак породи золотий ретривер

Більше про цих добрих, відданих та невгамовних собань розповідаємо тут. 

Скільки живуть золотисті ретривери?

У середньому золотисті ретривери живуть 10-12 років. На їхнє довголіття впливає якісне збалансоване харчування, регулярні профілактичні огляди у ветлікаря, фізична активність і, звісно, турбота та любов їхніх петбатьків. 

Як вибрати цуценя породи золотистий ретривер?

Обирайте щеня золотистого ретривера у розплідниках з гарною репутацією та перевіряйте наявність необхідних документів. Здорові малюки зазвичай активні, допитливі та охоче йдуть на контакт із людьми. Також варто поцікавитися здоров’ям батьків, адже деякі захворювання у золотистих ретриверів можуть передаватися у спадок. Однак головне — обирайте собаню з відкритим серцем та любовʼю.

Чи можна залишати золотистих ретриверів на самоті?

Ці собані дуже привʼязуються до людей, тому не люблять довго залишатися на самоті. Через розлуку песики сумують, що може призвести до стресу чи небажаної поведінки. Тому важливо приділяти улюбленцю достатньо уваги та забезпечувати його фізичними й розумовими навантаженнями. 

Яка різниця між лабрадором і ретривером?

Лабрадор та золотистий ретривер мають багато спільного: вони розумні, дружні та добре піддаються навчанню. Найпомітніша різниця полягає у зовнішності: перші мають коротку і більш щільну шерсть, а другі — довгу і часом хвилясту. За характером лабрадори можуть бути більш енергійними та невгамовними, тоді як золотисті ретривери — дещо спокійніші й чутливіші, хоча й вони завжди радо підтримають будь-яку пригоду.